- скучний
- —————————————————————————————скучни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скучний — а/, е/. 1) Який відчуває нудьгу; невеселий. || Який виражає нудьгу. || у знач. ім. скучни/й, но/го, ч.; скучна/, но/ї, ж. Той, хто відчуває нудьгу. 2) Який викликає нудьгу; нецікавий. || Який не викликає інтересу. || Який викликає нудьгу своєю… … Український тлумачний словник
Стеценко, Владимир Иванович — Владимир Иванович Стеценко Полное имя Владимир Иванович Стеценко Дата рождения 1 февраля 1941(1941 02 01) (71 год) Место рождения Донецк … Википедия
скучненький — а, е. Досить скучний … Український тлумачний словник
скучність — ності, ж. Абстр. ім. до скучний … Український тлумачний словник
скучно — 1) Присл. до скучний. 2) у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про почуття нудьги, туги, яке охоплює кого небудь. 3) у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де небудь … Український тлумачний словник
скучнуватий — а, е. Трохи скучний … Український тлумачний словник
зуновний — на, не, Ол. Скучний, надьгуватий … Словник лемківскої говірки